Сьогодні записав вже шостий кавер для свого каналу на ютюбі і зрозумів, що незадоволений результатом. Пісня, яку я записав мені дуже подобається. І слухати її люблю і співати подобається, але є важливе "але", яке завадило записати так як хотілося - я не вжився в пісню, не відчув її до кінця, а лише вивчив слова, акорди, інтонації і лише частково відчув її. В цьому й проблема. 

Всі попередні пісні я співаю вже довгий час і живу ними, коли співаю. Особливо "Метель". Співаю її більше 5 років і за весь час немає й натяку на набридання :)  Тому публікую тут саме її, а не останню записану пісню. 

Далі буду співати лише ті пісні, якими живу. Це був добрий урок. 

Рік тому я чітко усвідомив, що хочу присвятити життя музиці, записував це прагнення у різноманітні списки цілей, але все не мав часу на постійні заняття музикою. Але для підтримки форми хоча б раз на один-два тижні брав гітару на зустріч з друзями і співав досхочу "всі" 15 пісень, які ще не забув. І от, час від часу у моєму житті почали з’являтись люди, які просто-таки штовхали мене до музики і надихали мене чи то якимось відео, чи піснею, чи словом.

Я вдячний цим людям за штурхання і віртуальні стусани адже це дало мені сил взятися з аписати вже 2 відео-кавери на відомі українські пісні. Кожна така пісня дає сил для запису наступної і я сподіваюся записувати щотижня нову пісню. 

Друге відео далося мені простіше в плані монтажу. Гадаю далі буде ще легше і я зможу експериментувати як з картинкою так і з музикою. 

Головний урок, який я не припиняю отримувати з власного досвіду: іноді просто треба взяти і зробити, а далі використовувати силу інерції і нарощувати оберти. А ось, власне, і пісні :) 

Геніальний гітарист Стенлі Джордан, який одночасно грає на гітарі теппінгом та на фортепіано.