Узбецька мова, а зокрема абетка має цікаву і насичену змінами історію. За одне лише 20 сторіччя існувало 4 варіанти узбецької абетки: на основі арабської в’язі, адаптована кирилиця та 2 варіанти латинки. Після розвалу Радянського союзу в узбецькій мові відбувся перехід на спрощену латинську абетку, яка налічує 29 літер і апостроф. Приємна особливість — узбецькою латинкою можна набирати текст не перемикаючись з англійської клавіатури.

Поряд з латинкою в сучасному Узбекистані досі вживається і кирилиця, адже людям народженим за часів СРСР складно пристосуватися до нового.
Сьогодні ми розглянемо лише офіційний латинський варіант узбецької абетки, але ви зможете подивитися і кириличний на відео в кінці публікації.

Важливо: приголосні в узбецькій мові вимовляються м’якіше, ніж в українській, наприклад: aka (старший брат) вимовляється майже як акя.

ЛітериВимова
A aа
B bбе
D dде
E eе
F fфе
G gґье
H hм’яке “хе”, вимовляється без зусиль, наче з видихом
I iі
J jджє (іноді жє)
K kкье
L lлье
M mме
N nне
O oо
P pпье
Q qсередній між звуками “ка” і “ха”
R rре
S sсе
T tте
U uу
V vве
X xтверде гортанне “хе”
Y yй
Z zзе
O’ o’середній між звуками “о” і “у”
G’ g’середній між звуками “ґе” і “хе”
Sh shшье
Ch chче
Ng ngнг (носовий звук дуже схожий на звук «нь»)
апостроф (використовується для позначення кириличного твердого знака)

А ось коротке, але інформативне відео в якому можна почути вимову кожної літери носієм мови: