Нотатки лінгвомана

Блог про подорожі, країни, мови, програмування, музику, книги та купу інших речей, які мене захоплюють

Category: Мови

Узбецька абетка. Як правильно читати й вимовляти.

Узбецька мова, а зокрема абетка має цікаву і насичену змінами історію. За одне лише 20 сторіччя існувало 4 варіанти узбецької абетки: на основі арабської в’язі, адаптована кирилиця та 2 варіанти латинки. Після розвалу Радянського союзу в узбецькій мові відбувся перехід на спрощену латинську абетку, яка налічує 29 літер і апостроф. Приємна особливість — узбецькою латинкою можна набирати текст не перемикаючись з англійської клавіатури.

Поряд з латинкою в сучасному Узбекистані досі вживається і кирилиця, адже людям народженим за часів СРСР складно пристосуватися до нового.
Сьогодні ми розглянемо лише офіційний латинський варіант узбецької абетки, але ви зможете подивитися і кириличний на відео в кінці публікації.

Важливо: приголосні в узбецькій мові вимовляються м’якіше, ніж в українській, наприклад: aka (старший брат) вимовляється майже як акя.

ЛітериВимова
A aа
B bбе
D dде
E eе
F fфе
G gґье
H hм’яке “хе”, вимовляється без зусиль, наче з видихом
I iі
J jджє (іноді жє)
K kкье
L lлье
M mме
N nне
O oо
P pпье
Q qсередній між звуками “ка” і “ха”
R rре
S sсе
T tте
U uу
V vве
X xтверде гортанне “хе”
Y yй
Z zзе
O’ o’середній між звуками “о” і “у”
G’ g’середній між звуками “ґе” і “хе”
Sh shшье
Ch chче
Ng ngнг (носовий звук дуже схожий на звук «нь»)
апостроф (використовується для позначення кириличного твердого знака)

А ось коротке, але інформативне відео в якому можна почути вимову кожної літери носієм мови:

Узбецька мова. Що значить афікс -ni, який додається до іменника?

Афікс -ni додається до іменника показуючи, що цей іменник — це об’єкт на який спрямована дія (дієслово). В українській мові афікс -ni повністю відповідає знахідному відмінку, який відповідає на питання “кого?”, “що?”.

Приклади:

  • книга — kitob
  • книгу — kitobni
  • візьми книгу — kitobni ol (olmoq — брати)
  • візьміть книгу — kitonni oling
  • чай — choy (відповідає на питання: “хто?”, “що?”)
  • чай — choyni (як об’єкт з яким виконується дія, відповідає на питання “кого?”, “що?”)
  • пий чай — choyni ich (ichmoq — пити)
  • пийте чай — choyni iching
  • Maksim — Максим
  • Maksimni — Максима
  • Maksimni chaqir — поклич Максима
  • Maksimni chaqiring — покличте Максима

Ще трохи прикладів:

  • qovunni yeying – їжте диню
  • daraxtni eking — саджайте дерево
  • voqeani unuting — забудьте подію
  • konfetni ber — дай цукерку
  • koptokni tashla — кидай м’яч
  • olmani oling — візьміть яблуко
  • daftarni oching — відкрийте зошит

На сьогодні все 🙂

Mening birinchi o’zbekchani blogda post ta’til haqida

Bu birinchi o’zbekchani tilida postim. Juda k’op xatolar bo’ladi. Bu yaxshi bo’ladi 🙂
Iltimos, sizlar menga yordam bering, agar qilsangiz.

Men Ikkita haftalar orqali ta’tilga boraman. Men O’zbekistonga Olmata orqali tayyorada uchaman. Avvalo men Toshkentda uchib kelaman, so’ngra Toshkentdan Denovga taksida boraman.  Denov – katta emas shaharni Surxobdaryo viloyatda. U yerda yuz qirq ming odamlar yashaydilar. Mening qarindoslar ham Denovda yashaydilar. Bu mening momojonim, amakilar, ammalar ham juda k’op aka-ukalar va opa-onalar. Mening qarindoshlarim ham Termizda, Toshkenda, Qarshida va k’op boshqa shaharlar va qishloqlar yashaydi.

Hozir men uxlashni istayman. Sizni katta rahmat. Xayrli tun.

Узбецька мова: вираження умови за допомогою суфіксу -sa

Я вирішив вчити узбецьку за допомогою блогу, своїми словами описуючи мовні питання, які мене цікавлять. Цього разу це суфікс(афікс) -sa, який досить часто зустрічається в текстах та розмовах. Я не до кінця розумів, що він значить, тож вирішив дослідити і описати це в блозі з купою прикладів.

ochsam

Отже, структура дієслова з вираженням умовності така:

  1. Спочатку йде основа дієслова, наприклад: kel- (kelmoq – приходити)
  2. До основи дієслова додається суфікс -sa. Наприклад: kelsa-
  3. До утвореної комбінації додається персональний суфікс у присвійному відмінку. Присвійний відмінок показує кого стосується дана дія. Наприклад: kel-sa-m, де -m — персональний суфікс, який значить “я”.
  4. Приклади з кожною особою:
    kelsam — якщо я прийду.
    kelsang — якщо ти прийдеш. Continue reading

Лінгвовідкриття №1 — 20 узбецьких слів

22 вересня я із сестрою вилітаю в Ташкент і тому на цих вихідних активізувався в плані вивчення узбецької мови. Вчу переписуючись в інтернеті з двоюрідними братом та сестрою, а також по чудовій підбірці домашніх робіт Брайана Ґреко з Арізони.

Звісно ж під час переписки та читання користуюся словниками для пошуку незнайомих слів. Використовую веб-словники solver.uzzangorikema.com та у два словники для iOS – узбецько-англійському Slovoed та саморобному узбецько-українському.

Ось зробив підбірку слів та словосполучень, які найчастіше зустрічав останнім часом і які раніше не знав:

  1. zerikarli – нудно
    Приклад: Uyda ham zerikarli. — Вдома теж нудно.

  2. qanday bo’lsa ham – який завгодно
    Приклад:
    – Rasm yuboring. — Надішліть фотографію.
    – Qanday rasm? — Яку фотографію? 
    – Qanday bo’lsa ham. — Яку завгодно.

  3. ancha – значно, багато
    Приклад: O’zbekchani ancha yaxshi o’rganibsiz. — Ви значно краще говорите узбецькою.
    Отримав вчора комплімент від сестри 🙂
    Continue reading

Лексичні відмінності мов Європи (ІНФОГРАФІКА)

Знайшов цікаву інфографіку про європейські мови. Спробую проаналізувати її, а пізніше оформити у візуально кращий вигляд.

 

Ne var ne yok?

1,5 роки тому я протягом місця ходив на інтенсивний курс турецької мови. Саме це дало мені розуміння основ граматики тюркських мов і полегшило сприйняття узбецької в майбутньому.  Днями випадково згадав фразу “Ne var ne yok?” і вирішив написати про неї коротку нотатку, щоб вже не забувати.

“Ne var ne yok?” дослівно перекладається як “Що є, чого нема?”, а за смислом:  “Як справи?”, “Що нового?”, “Як життя?”.

Звична відповідь на це: İyilik (добро), sağlık (здоров’я). Тобто: все супер, все чудово! 🙂

Діалог:
— Sende ne var ne yok? (В тебе як справи?)
— Sağ ol , ben de iyiyim. (Дякую, в мене все добре).

Я знову тут, тепер більше іноземних мов і технологічних речей.

Вкотре я відновлюю свій блог і роблю спробу писати в нього хоча б кілька разів на місяць, а не раз на рік. За останній рік коло моїх інтересів сильно зрушило в бік іноземних мов, культур та історії Азії. Після подорожі у Словаччину та Австрію мені ще більше захотілося пожити десь у Середній Азії чи Індії. Можливо за кілька років я здійсню цю мрію.

Вже протягом року я вивчаю узбецьку мову, останні 2 місяці — кримськотатарську, і час від часу на день-два пірнаю у інші східні мови, просто, щоб відволіктись і розім’яти мозок 🙂
Сьогодні дорогою додому занурився у підручник урумської мови, який мені подарував колега по курсах кримськотатарської, Олександр Рибалко.

Урумська мова унікальна тим, що в світі лишилося всього близько 60 тисяч мовців, які живуть переважно у Приазов’ї (Донецька та Маріупольська області). А ще цікаво, що уруми — це приазовські греки, які розмовляють мовою тюркської групи.

Підручник урумської мовиТож, тепер я буду багато писати про узбецьку та кримськотатарську мови, а також часом про інші мови на зразок фарсі, гінді чи от урумської 🙂

До речі, ви знали, що українське слово “борг” кримськотатарською перекладається як “borç” (борч)? 😉

До зв’язку.

Copyright © 2024 Нотатки лінгвомана

Theme by Anders NorenUp ↑